Функції моніторингу, як механізму впливу
на якість освіти
на якість освіти
Одне з основних завдань сьогодення - це забезпечення високоякісної освіти на всіх етапах та рівнях. Єдина можливість забезпечити реалізацію цього завдання – це отримання вичерпного знання про стан освіти, тобто отримання інформації: повної, об'єктивної, адекватної, точної. Одним з основних шляхів отримання такої інформації є організація та проведення моніторингових досліджень. Тому поняття "моніторинг" увійшло в наше життя як необхідність.
Проводячи моніторингове дослідження, слід не тільки зосереджуватись на обробці отриманої інформації, а практично досягти своєї домінуючої функції – управлінської, тобто коригування та прогнозування результатів.
Які цілі слід ставити, здійснюючи моніторингові дослідження:
- підвищення ефективності діяльності закладу загальної середньої освіти;
- забезпечення наукового підходу в управлінні освітнім процесом;
- забезпечення якісного рівня освіти;
- коректування окремих ланок функціонування освітньої системи закладу освіти на основі даних моніторингу;
- прогнозування подальших тенденцій розвитку освітнього процесу, що створює передумови розвитку і удосконалення.
Які цілі слід ставити, здійснюючи моніторингові дослідження:
- підвищення ефективності діяльності закладу загальної середньої освіти;
- забезпечення наукового підходу в управлінні освітнім процесом;
- забезпечення якісного рівня освіти;
- коректування окремих ланок функціонування освітньої системи закладу освіти на основі даних моніторингу;
- прогнозування подальших тенденцій розвитку освітнього процесу, що створює передумови розвитку і удосконалення.
Залежно від мети дослідження можна виділити такі напрямки моніторингу:
діагностичний моніторинг, основною метою якого є визначення рівня навичок учнів залежно від їх особистості;
статистичний, який дає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення;
змістовний (особистісно орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості дитини, тобто динаміка особистісного розвитку);
супровідний педагогічний моніторинг, який передбачає контроль на поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні навчально-виховного процесу.
статистичний, який дає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення;
змістовний (особистісно орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості дитини, тобто динаміка особистісного розвитку);
супровідний педагогічний моніторинг, який передбачає контроль на поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні навчально-виховного процесу.
Типи моніторингу виокремлюють:
– за масштабами цілей освіти (оперативний, тактичний, стратегічний);
– за етапами навчання (вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий);
– за часовою залежністю (ретроспективний, попереджувальний, поточний);
– за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний);
– за охопленням об'єкта спостереження (локальний, вибірковий, суцільний);
– за організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний);
– за формами субє'єкт-об'єктних відносин (зовнішній, або соціальний, взаємоконтроль, самоаналіз);
– за інструментарієм, що використовується (стандартизований, нестандартизований);
– за рівнями управління освітнім процесом (керівний, адміністративний, педагогічний, освітній ).
– за етапами навчання (вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий);
– за часовою залежністю (ретроспективний, попереджувальний, поточний);
– за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний);
– за охопленням об'єкта спостереження (локальний, вибірковий, суцільний);
– за організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний);
– за формами субє'єкт-об'єктних відносин (зовнішній, або соціальний, взаємоконтроль, самоаналіз);
– за інструментарієм, що використовується (стандартизований, нестандартизований);
– за рівнями управління освітнім процесом (керівний, адміністративний, педагогічний, освітній ).
Існують такі види освітнього моніторингу:
– інформаційний – передбачає накопичення і розповсюдження інформації, але не передбачає спеціально організованого обстеження на етапі збору інформації;
– базовий – виявляє проблеми і небезпеки до того, як вони будуть усвідомлені у сфері управління;
– проблемний – дає змогу досліджувати закономірності процесів, ступеня небезпек, типологію проблем тощо;
– управлінський – дозволяє відстежувати й оцінювати ефективність, наслідки і вторинні ефекти ухвалених рішень.
– базовий – виявляє проблеми і небезпеки до того, як вони будуть усвідомлені у сфері управління;
– проблемний – дає змогу досліджувати закономірності процесів, ступеня небезпек, типологію проблем тощо;
– управлінський – дозволяє відстежувати й оцінювати ефективність, наслідки і вторинні ефекти ухвалених рішень.
Головною метою освітнього моніторингу є
відстеження динаміки якості освітніх послуг, що надаються освітнім закладом, та ефективність управління якістю освіти. Об'єктом освітнього моніторингу є зміст освіти та засоби, що забезпечують навчально-виховний процес, різноманітні види діяльності людини (вчителя, учня, керівника навчального закладу, управлінця), окремі складники всієї системи освіти, діяльність навчальних закладів, освітніх систем різних рівнів, освітні технології й методики, їх ефективність, навчально-виховний та освітній процеси, їх етапи та результати. Предметом освітнього моніторингу є якість шкільної освіти як системоутворювальний чинник навчального закладу і чинник освітнього забезпечення.
Загальні вимоги до моніторингу
інформація, на яку орієнтована програма моніторингу, має бути реально доступною для отримання, а інформація, що може бути одержана в ході моніторингу, – представлена у формі, що дозволяє бачити реальні проблеми, які вимагають вирішення.
джерела інформації повинні перекривати можливе поле отримання результатів або коректно презентувати його (не можна судити про стан справ у навчальному закладі тільки на основі опитування якоїсь однієї групи учасників освітнього процесу).
погрішності вимірювань повинні бути мінімальними.
проведення етапів і видів моніторингу в певній послідовності та за відповідною системою.
максимальне уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу.
обсяг інформації має дозволити ухвалити обґрунтоване рішення (під час проведення моніторингу важливо уникнути ризику отримання як недостатньої, так і надмірної інформації).
повна і всебічна відповідність пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру й оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, що отримуються, різними способами контролю.
інформація має бути своєчасною. Надійність – сталість результатів, що отримуються при повторному контролі, які проводять інші особи. Гуманістична спрямованість – створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату
інформація має бути подана у формі, що відповідає запитам різних груп користувачів.
Функції моніторингу
Щоб освітній моніторинг на шкільному рівні став реальним фактором управління, його потрібно організувати таким чином, щоб він врахував конкретні функції:
– аналітичну – психолого-педагогічний аналіз навчально-виховного процесу на всіх рівнях його структурної організації, виявлення причиннонаслідкових зв'язків між умовами і результатами;
– діагностичну – комплексне психологопедагогічне вивчення якості освіти, виховання, розвитку учня в навчальному закладі, а також рівня професійної компетентності вчителя;
– оцінювальну – кількісно-якісну оцінку діяльності адміністрації школи, вчителя, учня тощо;
– коригувальну – дидактичну корекцію навчальновиховного процесу, психолого-педагогічну корекцію особистості на шляху її саморозвитку;
– орієнтувальну – спрямування на вирішення мети і завдань діяльності навчального закладу, зазначених у плануванні, а також на виявлення та усунення негативних рис, факторів, явищ тощо;
– інформаційну – створення вірогідного масиву інформації, яка дає можливість з'ясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан об'єкта і забезпечити зворотний зв'язок із даними про позитивні результати моніторингу;
– управлінську – вплив на мету, зміст і методи управлінської діяльності;
– педагогічну – створення цілісності процесу навчання, виховання та розвитку учнів.
Щоб освітній моніторинг на шкільному рівні став реальним фактором управління, його потрібно організувати таким чином, щоб він врахував конкретні функції:
– аналітичну – психолого-педагогічний аналіз навчально-виховного процесу на всіх рівнях його структурної організації, виявлення причиннонаслідкових зв'язків між умовами і результатами;
– діагностичну – комплексне психологопедагогічне вивчення якості освіти, виховання, розвитку учня в навчальному закладі, а також рівня професійної компетентності вчителя;
– оцінювальну – кількісно-якісну оцінку діяльності адміністрації школи, вчителя, учня тощо;
– коригувальну – дидактичну корекцію навчальновиховного процесу, психолого-педагогічну корекцію особистості на шляху її саморозвитку;
– орієнтувальну – спрямування на вирішення мети і завдань діяльності навчального закладу, зазначених у плануванні, а також на виявлення та усунення негативних рис, факторів, явищ тощо;
– інформаційну – створення вірогідного масиву інформації, яка дає можливість з'ясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан об'єкта і забезпечити зворотний зв'язок із даними про позитивні результати моніторингу;
– управлінську – вплив на мету, зміст і методи управлінської діяльності;
– педагогічну – створення цілісності процесу навчання, виховання та розвитку учнів.
Етапи проведення моніторингу
- 1Перший етапПерший крок — визначення об'єкта моніторингу й напрямків, за якими збирається інформація (наприклад, об'єкт – клас і паралель, напрям – якість знань, організація навчального процесу).
Другий крок – відбір критеріїв, за якими визначатиметься стан об'єкта на початковому, проміжному, підсумковому етапах (наприклад, кожна відповідь оцінюється і переводиться у відсоткове співвідношення; потім за результатами складається діаграма для порівняння; в кінці робиться висновок щодо мети моніторингу) .
Третій крок -— підбір інструментарію (засобів і способів отримання інформації про властивості об'єкта). - 2Другий етап — практичнийВідбувається збір інформації. Це можливо здійснити за допомогою спостереження, аналізу документів, відвідування уроків, рейтингу, контролю, анкетування, тестування, інтерв'ю, самооцінки. Цей етап потребує найбільшої затрати часу, різноманітних видів діяльності.
- 3Третій етап — аналітичнийОбробка й систематизація інформації, яку доцільно накопичувати у вигляді таблиць, діаграм, графіків, різноманітних вимірювальних шкал.
Порівняння показників моніторингу із запланованими дає можливість побачити, наскільки правильними були адміністративні рішення, допомагає відкоригувати, переглянути методи, форми та способи діяльності.
Які методи можна використати для забезпечення якісного, об'єктивного, надійного моніторингу?
Педагогічний моніторинг може здійснюватися за такими напрямами:
1. Ефективність і дієвість внутрішньошкільного управління.
2. Стан, ефективність і дієвість інноваційної роботи в закладі освіти.
3. Стан і результативність методичної роботи в закладі освіти.
4. Рівень якості викладання й організації процесу навчання.
5. Стан виховної роботи.
6. Фізичне виховання і стан здоров'я учнів.
7. Відвідування уроків.
8. Рівень розвитку і стан успішності, якість знань, умінь і навичок.
9. Аналіз кінцевих результатів функціонування.
1. Ефективність і дієвість внутрішньошкільного управління.
2. Стан, ефективність і дієвість інноваційної роботи в закладі освіти.
3. Стан і результативність методичної роботи в закладі освіти.
4. Рівень якості викладання й організації процесу навчання.
5. Стан виховної роботи.
6. Фізичне виховання і стан здоров'я учнів.
7. Відвідування уроків.
8. Рівень розвитку і стан успішності, якість знань, умінь і навичок.
9. Аналіз кінцевих результатів функціонування.
У процесі проведення моніторингів вирішуються такі основні питання:
- чи досягається мета освітнього процесу;
- чи існує позитивна динаміка в розвитку учня порівняно з результатами попередніх досліджень;
- чи існують передумови для вдосконалення роботи вчителя;
- чи відповідає рівень складності навчального матеріалу можливостям учня.
- чи досягається мета освітнього процесу;
- чи існує позитивна динаміка в розвитку учня порівняно з результатами попередніх досліджень;
- чи існують передумови для вдосконалення роботи вчителя;
- чи відповідає рівень складності навчального матеріалу можливостям учня.
Навчально-методичний центр оцінювання якості освіти
099-367-36-29
nmcoyokoippo@gmail.com
nmcoyokoippo@gmail.com
вул. Полтавська, 35 (гуртожиток № 3 ЦДПУ імені Володимира Винниченка (блок КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»), кабінети 32-34, 39,
м. Кропивницький
м. Кропивницький
All photo and video materials belong to their owners and are used for demonstration purposes only. Please do not use them in commercial projects.
